моя самотнiсть... укр. яз

Моя самотність згадує Бога всує,
Псує собі карму і комплексує,
Вживає каву, не хоче вставати вранці,
І носить всякий непотріб в ранці.

В руці - журавель, в ногах, як відомо, немає правди,
Де ж вона – в нирках, печінці, чи може в гландах?
Моя самотність варить глінтвейн з мандрагори,
Приймає як факт, що життя - мов погане порно,
Так само штучне - ніхто не вірить в твої оргазми.
І кожен дубль вбиває хіть та веде до сказу.

Моя самотність в апофеозі
приймає радість в стандартних дозах
Не вередує, тримає графік,
Єретиків відправляє нафіг,
туди ж – сектантів та сатаністів,
бо є мессією егоїстів.

Моя самотність деколи галасує,
І це їй навіть всерйоз пасує,
Боїться спеки, ненавидить понеділки
Своїй свободі влаштовує перевірки
Награвшись в долю, вдоволена, засинає
Мою самотність, на жаль, не візьмуть до раю.

До, ре… що там далі? Самотність вивчає цей світ по нотах,
І нудить їй світ до комах в животі, до блювоти,
Та в жодній аптеці плацебо від нього не знайдеш,
А значить to be continue, буде далі…
ДалІ у труні повертається від печалі,
Самотносте, все іще буде! Ти почекаєш?

Вона не чекає. Її не вчили чекати,
Так само – вірити, бути вірною та прощати
чуже зневір’я. І між висками зіяє прірва.

Я вб’ю її, як мисливець вбиває звіра.