Тече Дніпро могутній, величавий,
Віками воду в море він несе,
Реве в негоду,як здичалий,
А стихне вітер – тихо він тече.
Любив Тарас спостерігати з кручі,
Як швидко плине і тече вода,
І гонить хвилі він могучі,
Дніпро здається голосно співа.
Він свідком був подій, що відбулися,
З часів прадавніх пам’ятає все,
І про князів, і на майдані як зійшлися,
Всю правду й кривду у собі несе.
Колись нащадкам зможе розказати,
Про перемоги і поразки козаків,
Аби вони хотіли правду знати,
І кожен щоб цього хотів.
Похований Тарас у Каневі на кручі,
Як він того у Заповіті захотів,
Дніпро йому вклоняється могучий,
І хвилями шумить у берегів.
Ще довго він нестиме воду,
Ревіти буде він завжди,
Дніпро про себе нагадає знову,
Щоб залишитись з нами назавжди.
Днiпро
© Copyright: Борис Мохонько, 2009
Свидетельство о публикации №109121804794
Свидетельство о публикации №109121804794
Рецензии