Помъятаеш мий друже
Ми за мріями розійшлись.
Ти десь зник у своїх краях
І не буде як було колись..
Пом’ятаєш, мій друже, як
Ми пліч о пліч були завжди?
Ти пішов. Щось тепер не так.
Хоч не має зі мной біди.
Пом’ятаєш, як бився там?
Білий шрам розтинає бров.
Від ножа ухилився сам,
А тоді зупиняв я кров.
Більш не буде таких розмов:
Прожиття і про цілий світ.
Може й будемо пити знов,
Скільки ж пройде холодних літ...
Ти почуєш вірші мої,
Та зїграєш оці пісні.
Коли в світі минуть бої -
Ми побачемось на весні...
16:16 17 грудня 2009 р.
Свидетельство о публикации №109121705752