Чому ти не сказав мені: "Залишся"?
Чому так легко дав піти?
Чому ти відступився, як раніше,
І просто не сказав "Прости"?
Ти ж знав, що слова вистачить сьогодні,
Одного слова, погляду очей.
Ти знав, і ти сховався мовчки
В безжальних сутінках ночей.
Нещадно палить сонце, наче знає,
Що неможливо дати ще єдиний шанс.
Ти дзвониш, але лід не тане
В моїх утомлених, зажурених очах.
Я знаю, що не люблю, та страждаю,
Бо знов зненацька ти мене знайшов.
Не залишай мені ще більшу рану;
Я просто хочу, щоби ти пішов.
Одне лиш слово
© Copyright: Анна Боженова, 2009
Свидетельство о публикации №109121500904
Свидетельство о публикации №109121500904
Рецензии