Одинока сидиш у вiконця,
В те вiконце свiтиться сонце.
Та крiзь смуток ти свiтла не бачиш,
Одинока ти, й гiрко плачеш.
I не треба багацтв I друзiв,
I не треба нiяких музик.
Ти одна, i сама з собою
Проведеш знову вечер з журбою.
Ти красива, розумна, мила.
То чому ж не знайшла єдиного?
Просто довго дуже шукала,
Дуже прискiпливо обирала.
Одинока
© Copyright: Анна Боженова, 2009
Свидетельство о публикации №109121500898
Свидетельство о публикации №109121500898
Рецензии