Не слухай шепіт невимовних фраз.
Ти бачиш - навіть ми не досконалі,
І ці слова, напевне, не для нас.
Напевне, ми загинемо в фіналі,
Ще перед перемогою добра,
Чи тих, кого усі добром вважають...
Мабуть, ми заблукали у вчора.
Мабуть, сьогодні нас вже не чекають.
Не слухай шепіт тих, хто не кричить,
А тихо набирає свою силу,
Поза життям продовжує ще жить.
Ти бачиш - нас вони не загубили.
Але, мабуть, і ми вже в їх руках
І нас вже опустили в їхні ріки.
Не слухай тих, хто в нас вживляє страх -
Їх шепіт заворожує навіки.
Мабуть, уже рішили все за нас.
Напевне, нас вже не чекають звише.
Замовкне шепіт, зупиниться час,
Але настане ще страшніше - тиша.
3. 05. 07.
Украинское-2
© Copyright: Света Арбузер, 2009
Свидетельство о публикации №109121506513
Свидетельство о публикации №109121506513
Рецензии