Свята пора укр

Повільнішає крок, і час тихіше,
Серпневий зорепад у вирій відлітає,
І вже темніше ніч, і довше дише,
До масниці природа засинає.

Що щебетали у гаю не будять ранок,
Безлисті брови нахмурить осінь
Чекає біле, тепле покривало
Земля, поки пилюку вітер носить.

Сірою брамою повисне над очима,
Провалиться, пращем полоще душу
Наллє по вінця, отрима спокій
Незаймана пора, прожити мушу.

Відпустить, відболить розлука
Різноголосі прилетять здалека
Прокинувшись струмок втече, серце застука
Моїми дітьми до гнізда, коли повернуться лелеки.

                27.11.2009


Рецензии