Троянда...

Сьогодні вночі мені троянда наснилась,
Була вона срібного кольору...
Побачивши її, я здригнулась від подиву
І пелюстки її в мить розпустились...

Тоді я взяла цю троянду в долоні свої,
До грудей моїх ніжно притисла...
А потім побачила, що кинджал то, залишений саме мені,
І зняла з шиї чорне намисто...

Руками тремтячими, з кинджалом-трояндою,
Я доторкнулась до шиї...
І тоді я відчула, що кров потекла -
Тієї самої миті...

Відчувши це, я зупинилась, налякана...
На троянду, що й досі тремтіла в руці,
Я поглянула... Була вона вся закривавлена,
Й від насолоди здригались її пелюстки...

Я відкинула у відчаї троянду ту злісну,
Було на серці мені якось гірко...
Нехай залишається квітка-убивця
У темряві тут, навічно...


Рецензии
Психологічно!
Сни нам сняться не просто так - це мова нашої підсвідомості, яка намагаєтся завершити внутрішні бажання, або страждання ві сні (дуже вам рекомендує почитати Фрейда, а потім Юнга (послідовник Фрейда)). Все що накоплюється в підсвідомості - висвободжується ві снах, намагаючись "себе" завершити... Дуже цікавий вірш, психологічний портрет... Ви страждаєте, і це видно по віршу. Алн ніхто не допоможе нам, крім нас самих...(http://www.stihi.ru/2010/10/02/7670). Знаєте, в мене був такий стан, що в вірші "Ранение", - чесно кажучи, я до цих пір не знаю, яким я чином вибрався із цього стану... Все було зруйновано... Я просто мабуть інстинктивно, казав собі ("хлопав" по блідим щокам, повертаючи себе до життя): "Давай, ти можешь, вставай, підіймайся з колін... Я тремтів від безсилля (коли пружешся із останній сил) - і по троху, по троху я встав з колін (витримавши удар). Ніхто так не б'є сильно, як саме життя, і справа не в тому, наскільки сильно можеш вдарити ти у відповідь, справа в тому, наскільки ти можеш витримати удар( сміливо прийняти його) - і встати з колін - і продовжувати йти дальше! В цьому полягає сила, внутрішня сила, сила Сердця, Душі! В пісні Pink Floyd "Hey You" із альбому The WALL є такі слова "Не давайся без борьбы, не давай им просто так хоронить Свет!"

Файл Не Найден   24.11.2010 13:17     Заявить о нарушении
Цей вірш - один із перших, написаних мною. Такий собі експромт. Я почала писати його, коли сиділа на парі в університеті, а завершила ввечері. Можна сказати, що це просто мій настрій у той період, змішаний з уявою. Тобто, мені це все не наснилось насправді. Звичайно, це не означає, що я не відчуваю біль... Зараз - навіть набагато більше, ніж тоді. Але це вже інша історія.
Хочу сказати, що все те, про що Ви кажете - цілковита правда. "Ніхто так не б'є сильно, як саме життя" - ось! Згодна на всі 100%. Те саме говорив і Курт, хоча дещо іншими словами...
Я сама собі кажу постійно, що потрібно триматись, навіть якщо в самому житті вже не бачиш сенсу. Але це дуже важко, особливо тоді, коли вже ні в що не віриш і відчуваєш якусь пустелю зсередини....
Хочу додати, що згодна з Вами і "Pink Floyd". А ще зі словами, які Ви нещодавно згадували - "Все, що нас не вбиває - робить сильнішими...". Ці слова знайшли в моєму житті підтвердження. І поки що я намагаюсь триматись...
Пробачте, що так багато написала...

Бойко Даша   24.11.2010 17:22   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.