До шляху. Стишок для Светланки Стейзи
Мій сон — то хибна межа,
Між тобою і мною нема
Ані вушка голки. Зима
Завірюхою шлях вимета. Мітла
Білу ковдру із ранку несамовито мела.
Імла, де дощенту спинилися дні. Вона,
Мимо волі моєї, свічки вівтаря задула.
Пора. Пора вже іти. В нікуди. Палав
Багрянцем останнім, останній осені день
Учора. Було. А сьогодні настала зима.
Я сплю, та пора прокидатись, бо знову зима;
Пора… Вже знову до шляху пора…
(1 год. 15 хв.) 6. 11. 2001 рік.
(Из сборника «Полустанок», ноябрь 2001 — сентябрь 2003год.)
© Copyright: Игорь Морбид, 2009
Свидетельство о публикации №109121407171
Свидетельство о публикации №109121407171
Рецензии