Злет ти

Незбагнене бажання тіла
Стрімко стрибнути с мосту,
Відчуваючи силу тяжіння,
З висоти майже тридцять метрів.
Ви гадаєте – я самогубець?
Ви гадаєте – я божевільна?
А хіба вам ніколи не снились
Такі неймовірні злети?

Незбагнене бажання тіла
Стрімко стрибнути с мосту...
Прив’язаною до мотузки,
Бо занадто цікаво жити.
Я ніякий не самогубець,
Просто трохи оскаженіла,
І знесилено захотіла
Спинним мозком пізнати - як воно,
Відчувати ритм подиху смерті,
Памятати усе життя,
І пронести в лякливому серці
Яка в неї посмішка.

Нездоланне бажання тіла
Просто стрибнути з мосту.
Моє тіло не має ціни,
І життя моє безкоштовне.
Безкоштовне лише до тих пір,
Доки хтось сам на сам не захоче
Віддати за нього серце,
Тоді воно стане безцінним.

Я не вмію робити висновки,
Просто хочу стрибнути з мосту,
Прив’язаною до мотузки,
Бо мені так цікаво жити!

І я можу сказати тільки,
Що життя занадто похмуре,
Щоб розмінюватися на дрібниці,
І втрачати можливість злетіти.
Що життя занатдо коротке,
Щоб пити погану каву,
І дозволяти собі танцювати
З несправжніми чоловіками.