Нам немає де літати
Й крил немає за плечима-
Глибини неба не пізнати
Лиш поглянути очима.
В безмежний світ,
Де для нас немає місця,
Де шляхи янголів малюють лабіринти.
Там смертним не зустріться,
Лиш ластівки там літають спритні
Для нас зруйновані туди мости,
А відновити-лиш у мріях,
Залиш-дарма про це думки.
Забудь.Вітри туди уже не віють-
Живи вже на землі
І не будуй повітряних будинків-
Не бути там тобі,
Немає там зупинки.
Іди куди йшов і не звертай уваги
Рости під небесами,пускай коріння…
Немає сил-знайди наснагу,
Дивись міраж,побач видіння.
Знайди хоч щось.Побач,
Намалюй в своїй уяві
Не бийся над своїм камінням
І пробач-собі свої гріхи.
Ти живеш не в сні
Дива трапляються не часто.
А інколи,що їх немає зовсім-
Щастя не вистачає всім.
Не слід його від всих просити
Й молити у небес не треба-
Народженим хитким піском ходити
Не дістатись неба.
Народженi ходити
© Copyright: Милай Андрей, 2009
Свидетельство о публикации №109121403586
Свидетельство о публикации №109121403586
Рецензии