Сльоза спітнілого вікна
Поволі танула в промінні
В кімнаті зачаїлася зима
Проводила своє дозвілля
Ми з сумом проводжали пристрасть
І в звичці пестили руками тіло
Залишали там написи на довгу пам’ять
Їх сенс сприймати серце не хотіло.
Застигле мовчазне повітря
Сколихував наш гарячий подих.
Мов пташка пальці спритні
Торкалися грудей гордих,
Що не корилися вже їм
Вони жили другим.
Дні блискучі тим,
Що згоряючи у полум'ї
Залишали світлий слід у пам’яті,
Стираючи з обличчя книги її ім'я
Почуття,до знепритомлення втомлені
Запитували про неможливі речі
Викликали розпач недоречі.
За вікном поволі день згасав
У мене в очах темніло від самоти.
Вечір ще один день забрав,
День,в якому залишилась ти…
День, в якому залишилась ти
© Copyright: Милай Андрей, 2009
Свидетельство о публикации №109121403252
Свидетельство о публикации №109121403252
Рецензии