Фантазия

...Цей ранок дивним видався сьогодні...
І запах кави дуже загадковий,
Й дерева за вікном осінньо-модні,
По-таємничому ведуть свою розмову...

Похмуре небо щось задумало творити,
На ньому хмари, мов оркестру інструменти,
Готові музику дощем пролити,
Немов очікують потрібного моменту...

...Закривши очі і "Adagio" ввімкнувши,
Я в паралельний світ той подалАся,
Де, з перших нот, мелодію відчувши,
Моя Фантазія у ПРОСТІР здійнялАся...

Я там побачила, як Вітер стоголосий,
Сором"язливо, якось дуже мило,
Блондинку Осінь, пишногруду й довгокосу,
Запрошував на танець не сміливо.

Вона-красуня кароока,
Затамувавши в подиху бажання,
Піднявши погляд в небо десь високо,
Поринула в нестримний вир кохання...

..Враз, Дощ-оркестр заграв несамовито,
Імпровізуючи шаленні почуття,
І Вітер з Осінню, жагою оповиті,
Вмить втратили "реалу" відчуття...

..Вони кружляли, падали, літали,
Забувши етикет і виховання...
І лиш сполохані дерева добре знали,
Що в цьому році, цей концерт останній...

А танець їхній, дико-феєричний,
Неначе вихор по землі понісся...!
FORTISSIMO!!!..і спалах блискавичний
По небу грізним гуркотом рознісся...!

...Закінчилось...відкрила очі...всюди тихо...
Пройшла фантазії гучна забава...
Вже Lara Fabian давно затихла...
І тільки... загадково пахне кава...

21.10.09. Наталія Шморон