Спогади усі повернулися.
В мені, ніби камінь...
Всі картини, сни розгорнулися.
В душі - сотні камер...
Плівка починає сеанс в голові,
провертається в реверсі днів, почуттів.
Я вдягаюсь поспіхом, тікаю з квартири у холод,
назустріч зимі.
В серці солоне щось - морем розлилось,
Очі втратили фокус.
Я памятаю все: запах, вогонь, тебе...
Рідного когось кроки.
Чую знайомі звуки, мелодії, ритми, стукіт - все,
як колись, не зітліло...
Марно повітря вдихати, марно ховати все, грати,
мабуть, ще не відболіло.
Мабуть, ще не зрозуміла розлуки з тим світом душа.
Я памятаю серце, не своє, памятаю, нажаль...
спогади
© Copyright: Алёна Головина, 2009
Свидетельство о публикации №109121307051
Свидетельство о публикации №109121307051
Рецензии