Її душа, неначе втома,
Заплуталась серед пітьми.
Вона блукає....
Невідомо: чи знайде шлях?
Чи залишить її?
Вона тендітна, ніжна квітка.
Чекає на великий світ.
Вона так до кохання ще не звикла,
А вже стражданнями крізь серце біль проник.
Ти зрозумій: її понурість
ти подолаєш променем вогню.
Вона дитина-невісоміть.
А на землі її-то жінкою зовуть
2. 11. 2009
Моей подруге Юлии Стрижаченко
© Copyright: Сафонова Виктория, 2009
Свидетельство о публикации №109121302704
Свидетельство о публикации №109121302704
Рецензии
спасибо и тебе, ведь ты вдохновила меня на эти строки:)
Сафонова Виктория 11.02.2010 10:40 Заявить о нарушении
Сафонова Виктория 11.02.2010 10:40 Заявить о нарушении