Я зазираю в очі миті,
Дивуюсь вогникам зірок,
Коли, просторами накритий,
Між завтра й зараз жде місток,
Коли у миготінні лампи
Ковзне по клавішах рука,
Коли весна пірна у шахти
І стихне в мороці журба.
Я перешіптуюсь з собою,
Боюсь порушити спокій,
І світ, танцюючи зі мною,
Тихенько ллється на покій.
Дощами падають сонети
І квіти нотами цвітуть
О Боже, справжнє щастя - жити
І жити зараз, тільки тут.
Я зазираю в очi митi...
© Copyright: Николай Клитовченко, 2009
Свидетельство о публикации №109121300206
Свидетельство о публикации №109121300206
Рецензии
У Вас дуже гарна мова:) Вірш дуже сподобався, дякую.
Христина Сыч 13.12.2009 17:35 • Заявить о нарушении
Христина Сыч 13.12.2009 17:35 • Заявить о нарушении