Сьогодн полетить вона у Лондон..
до лордів на Туманний Альбіон.
Нехай летить, хай буде як завгодно -
вже відлітає срібний галеон.
Нехай летить над хмарами, над небом,
нехай журить за рідними, нехай.
Зробила так - а отже: так і треба.
Усе, забудь і навіть не зважай.
Не знаю я, чи буде миготіти
та зірка, під якою в перший раз
ми зрозуміли цінність справжню миті.
Надії ніжний вогник тихо згас…
Свидетельство о публикации №109121300200