Немов пташеня...
Б'ється серце бентежно чомусь,
Тихо пам'ять крадеться, мов рись.
Божевільна, навіщо борюсь?
Не барись же, мій дух, не барись!
Виряджайся чимдуж у політ,
В місто чистих юнацьких надій.
Не здолає жагу цілий світ,
Адже думи в путі вже, мерщій!
Притулюсь до калиноньки враз,
Щось вуркочучи, мов пташеня,
Що в гніздечко вернулось ще раз.
Ми ж бо з нею, віддавна рідня.
Свидетельство о публикации №109121301849
Щасти Вам!
:-)
Svyatoslav Synyavsky 19.12.2009 20:13 Заявить о нарушении
Рада бачити Вас у себе на сторінці. Заходьте.
Доброго гумору Вам та удачі!
З щирою повагою
Валентина Чайковская 19.12.2009 20:29 Заявить о нарушении