Потрicканi крила
Пішла.
Зникла.
Сховала –
себе чи мене?
Якнайдалі
у порожньому
залі.
Мовчки
сховала
як звикла.
На підвіконні
лежали
потріскані крила.
Ти, як завжди,
спросоння
забула
себе чи мене?
Живе
в цьому просторі
колонія дива –
на підвіконні
лежали
потріскані крила.
Повернись, забери –
Наш годинник
тихенько
мовчить.
ти прийди…
Ти куди?
Зажди,
моя мріє!
(на підвіконні
лежали
потріскані крила)
[12.12.2009 г.]
Свидетельство о публикации №109121300122
Крила залишились, щоб літати? Треба відремонтувати і літати! Неодмінно літати!
Понравились ваши разорванные строчки!
Елена Чавгунова 13.12.2009 00:18 Заявить о нарушении