Потрicканi крила

Ти вимкнула світло.
Пішла.
         Зникла.
         Сховала –
себе чи мене?
Якнайдалі
у порожньому
           залі.
Мовчки
         сховала
                як звикла.

На підвіконні
         лежали
потріскані крила.

Ти, як завжди,
     спросоння
          забула
себе чи мене?
             Живе
в цьому просторі
       колонія дива –

на підвіконні
         лежали
потріскані крила.

Повернись, забери –
Наш годинник
    тихенько
         мовчить.
            ти прийди…
                Ти куди?
                Зажди,
                моя мріє!

(на підвіконні
         лежали
потріскані крила)

[12.12.2009 г.]


Рецензии
Красивая дата написания)
Крила залишились, щоб літати? Треба відремонтувати і літати! Неодмінно літати!
Понравились ваши разорванные строчки!

Елена Чавгунова   13.12.2009 00:18     Заявить о нарушении