Барвисто і золотокосо
В своїй чаруючій порі
Змогла вмістити тільки осінь
Усі яскраві кольори.
Вологість ранку. Прохолода.
І свіжість погляду, чуттів –
Природа. Матінко –природо,
Ти наче слово, що без слів.
Бо кожен з нас Господня рана,
І кожен з нас – Господній час,
А ти прозоро і слухняно –
Цілітель душ не на показ.
Барвисто і золотокосо
Вплітає в душі світло осінь.
***
© Copyright: Надежда Кошель, 2009
Свидетельство о публикации №109121207090
Свидетельство о публикации №109121207090
Рецензии