На запітнілім склі малюю серце…
Ще мить і я тебе не бачу!
І душу краю: на моє лице
Сльозою крапає надія на удачу…
Скажи, чому мене ти відпустив?
В останній день на роздум Листопада
І чує серце: може й не хотів...
Та високо стоїть думок бравада.
Аж голова схилилась на віконце
Скажи: чому так мало значу?
Ох, як же подолати мені це?
Упевнена: я розуму віддячу!
Вирує в спогадах фонтан листів
І поцілунків ніжних серенада
Як би ж ти тільки захотів...
А серцем чую відповідь: так нада!
30.11.2009
картинка с просторов интернета
Малюю серце...
© Copyright: Татьяна Силаева, 2009
Свидетельство о публикации №109121104218
Свидетельство о публикации №109121104218
Рецензии