В защиту гламура
Коли відмовлять наші нирки,
Цироз печінку нашу з'їсть,
Не припинимо ходити ми по пабах, -
Бо є завсідниками "злачних місць"!
І на танцполе нехай прискорено,
Б'ється пульс.., і очі - з орбіт,
Здатні ми чудити шаленості,
І выкрутасов робити фінт!
Аматор жінок і "шампани",
Костюми наші - "від кутюр",
Не портмоне в котрых ховаємо,
А душі наші від вас – «дур»!
Нехай эпатажни й гламурні,
І вас лякає епатаж,
Але, в них ознаки харизми,
Та індивідуальності кураж!
Нехай эпатажни й гламурні,
Анатураж - не є фураж,
Яким череду овець годують,
Баранів, кроликів, їм у раж!
Нехай хвостатою кометою,
Ми пролітаємо.., - нам горіти!,
Не шкода.., заради чого, - слави?,
Ні.., - заради Життя вмерти!
Згодний буде Хаям з нами,
Пошлюся і я на мудреця, -
Не проходив, що повз жінок,
І не гребував пити винця!
А мені талдычут про мораль,
І що без грошей "можна жити",
І що грішно мати коханку,
І що кальян не можна курити!
Плювати.., прагну - і надходжу!,
Плювати…, на мораль мені..,
Хто не має яскравого життя?!.., -
Той хто не прагне.., і шкода їх мені!
http://stihi.ru/2009/11/14/7966
Свидетельство о публикации №109121007158