Полон

Шалений стукіт в дверці,
Мов цокіт по бруківці...
Ввірвався  вихор в серце
З очима чорнобривців.
І гріють, пестять, світять,
Палає мить барвисто.
Ми... поруч річка Прип'ять,
І небо чисте-чисте.
Ввійшла крізь Час і Простір
В єдиному пориві,
Без дозволу у гості
Рясна кохання злива.
Чи варто щось казати?
Вуста-вогонь, долоні...
Геть знищені  всі ґрати,
І лиш серця в полоні.


Рецензии
Чомусь стало неможливим вiдгукнутися на Ваш вiрш на звичнiй росiйськiй мовi. Привабили чорнобривцi, аж став дитиною, десь там, на Прип"ятi, бiля матiнки. А поруч, згадалося, за тином, маки. Господи! Такого вже нiколи не буде.
З вдячнicтю та повагою

Николай Шенигин   10.12.2009 03:07     Заявить о нарушении
Ваш відгук, любий Миколо, ніби тремтливими пелюсточками маку, торкнувся серця...
Зворушена і глибоко вдячна!
З теплом і повагою

Валентина Чайковская   10.12.2009 09:27   Заявить о нарушении