Брендовість наших мішків під очима,
Схибленість танцю холодних пальців...
З вуст зіслизає банальна рима,
З ніг зіслизають сліди коханця.
Ранок охоплює серпантином.
Плутаюсь. Вирватись! Змити осуд!
Але затьмарення швидкоплинне,
Насправді - є лиш розбитий посуд.
Насправді - є лиш шматки паперу
(хтось розпаковував подарунки),
Відкоркували пляшки-лангольєри
І загубились у часі й стосунках
Гуртожиток спить у раю між соснами.
Все зрозуміло. Приїдь без приводу.
Юність тривала важка, високосна...
Любиш її, бо подітись нікуди.
06.12.09
утреннее НЕавтобиогрфичное
© Copyright: Александра Очман, 2009
Свидетельство о публикации №109120808295
Свидетельство о публикации №109120808295
Рецензии