Довгоносий олівець,
До сторінки залицявся.
Кольоровий молодець,
Хоч м’який він та гранчастий.
Полірований у фарбі,
Лиш підструганий писав.
Залишав свій слід у барвах,
Та Петрусь не шанував.
З часом вигляд мав він інший,
З носом зламаним, брудним.
Хоч писати міг чистіше,
Став в господаря тупим.
Вдячність, хто ненабуває,
Речі чемно не шанує,
Той їх швидко поламає,
Іншим заздрить і сумує.
Олiвець
© Copyright: Петро Керанчук, 2009
Свидетельство о публикации №109120807938
Свидетельство о публикации №109120807938
Рецензии