Вітер. Підганяє за хвилею хвилю.
Я й не знав, що він мріяти вміє.
Я й не знав, що він вміє ласкаво
Опускати листя на трави.
Підганяє вітер за хмарою хмару…
Я й не знав, що він любить забаву.
І не бачив, що кольори в небі
Підмальовує він у потребі.
Підганяє життя він хвилини,
Щоби рухались ми беззупинно.
Щоби мріяти і радіти
Поспішали. І просто жити.
Вітер. Підганяє за мрією мрію.
Я й не знав, чому так радію.
Чи тому, що сонце з’явилось,
Чи тому, що серце забилось,
Чи тому, що ти посміхнулась
І душі моєї торкнулась
Може, поглядом, може, словом,
Може, поцілунком сутінковим.
Вітер. Підганяє за хвилею хвилю.
Я й не знав, що він мріяти вміє.
Що він вміє ніжно й ласкаво
Опускати листя на трави…
Вiтер. Пiдганя за хвилею хвилю
© Copyright: Игорь Кривовязюк 2, 2009
Свидетельство о публикации №109120804373
Свидетельство о публикации №109120804373
Рецензии
Красиво, Ігор! Так і життя хвиля за хвилею.....
Зоя Приймакова 05.07.2010 11:14 • Заявить о нарушении
Зоя Приймакова 05.07.2010 11:14 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.