Дівчина зі снів сьогодні,
Знов приходила до мене,
Закохала і немов би,
Залишила біля себе.
Цілував її долоні,
Цілу ніч без втоми я,
У солодкому полоні,
І любов і забуття.
А зірки у вікна тихо,
Милувалися тобою,
Вийдуть, потім знову зникнуть,
І говорять між собою.
На твоїх плечах тендітних,
Ніжні хмарки волосся,
Аромат його не зникне,
Я його кохаю досі.
Вітер б'ється у вікно,
Ти йому наснилась теж,
Розумію я його,
Бо красі не має меж,
Бо на тебе один погляд,
Заміняє все життя,
Біля бути, бути поряд,
Хоч в уяві мрію я.
Ранок близько, десь далеко,
Вже проміння на землі,
Улетіти, мов метелик,
Хочеш за секунду ти…
Навіщо я прокинувся,
Тебе як не було,
І мрії розлетілися,
В відчинене вікно…
Дівчина зі снів сьогодні,
Не прийшла, не написала,
Але думкою, немов би,
Підкорила, закохала…
Д вчина з сн в
© Copyright: Артём Зайцев, 2009
Свидетельство о публикации №109120704531
Свидетельство о публикации №109120704531
Рецензии