Полiсун Лесовик

Пастка, неочікувана пастка -
Серед цих загравних кольорів
День осінній лицарські згорів,
Залишаючи туманів пасма...

Ні, не дам я згнічувати серце,
Бо воліє зочити красу,
Що несе маленький полісун,
Не питаючи потреб і сенсу -

Щоб збулись погибельні приміти
Від суворих холодів за крок,
Щоб одвічний сповнити зарок
І кострищам жовтня паленіти,

В нетрях золотавого листа
Він давно замислено чигає,
Наче заворожено чекає
Вказівного осені перста...


Рецензии
Ага, я там у Иришки прочёл смысл - о чем тут. Не отчаиваццо - это главное, дорогая. Лучше чаёвничать!

Геннадий Валов   08.12.2009 13:31     Заявить о нарушении
Геночка, солнышка, как в Заполярье, нет ужо недели две...Чаевничаю и уговариваю себя, что выглянет все же...Сумеречно...И...ничто не ново
под Луной....С любовью Маргарита

Маргарита Метелецкая   08.12.2009 13:36   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.