про щось

Щось обірвалось. Мабуть, це не сон.
Я дякую тобі за чесність і за силу.
Сміливо…

Німіє в грудях серце, руки терпнуть знов.
І подих рветься на шматки паперу.
Хвиля...

Я набираю номер, не подзвоню більше.
На тому боці моря вже тебе немає.
Інша…

Кричатиму у цій смертельній тиші,
Що я не так хотіла викликати біль.
Кориця…

У гущі кави нагадала твої очі,
І не вагаючись, хотіла в них ожити.
Осінь…

Ти просто так і не навчився говорити.
А я у своїх мріях залишила очі.
Тиша…

Ми можемо зламати всі годинники на світі,
Та час вже не повернеш у первинний стан.
Капкан…

Мені так соромно, що я не втрималась.
Мені так жаль, що ти нічого не сказав.
Фінал…

Я буду знову в клітці битись,
Та не покличу більше у свій сон.
На пролом…

Невже ти досі думаєш, що ці слова для іншого?
За що ти знову просто не прийшов?
Любов?

Забудь… ми дійсно уявлялись іншими.
Але не стало сили нам обом.
Прокол…

Це так прощаюсь я із вітром та із тишею,
З надією тебе знайти колись.
Молись…

Все буде добре, я ж тобі казала...
У мене в цьому сумнівів нема.
Зима…

Ти тільки памятай, що я чекала,
Але я не стійкий гравець.
Тепер кінець…