Міський провулок
Вітер мешкає у ньому
Вже віддавна
Й гудить у вухах
І шарпає твій одяг
Не спить пів-ночі
Скрипить дверима
Ніби хоче щось довести
Та не може
Всі намагання марні
І від того він сповнений повітря
Й порожнечі
Що застигла
І не дає заснути
І дратує вічно
Той вітер - дід старий і сивочолий
Що шукання марні
Вже полишив
Та нема спокою
І скриплять фіранки
І віття мов скажене знову
6. Вiтряне
© Copyright: Марина Анненкова, 2009
Свидетельство о публикации №109120508569
Свидетельство о публикации №109120508569
Рецензии