5. Гранiтне

Ти біжиш назустріч вітру
Що розвіває коси й пестить ніжно
Спочатку дощ, а далі сонце
Характер жовтня є мінливий
Зрештою, як ти сама

А ранок утворив росу
Яка тримається до полудня
Все ж встигнувши сховатись
По виноградних китицях достиглих
Довгий день такої сніжної зими
Ми йдемо по хіднику і соняшне проміння
Ласкаво падає доволі косо нам під ноги
Що трапиться коли раптово
Проміння вернеться до зірки
Й не буде більш снаги іти
А місто не поможе
Та вихід є завжди
Промінчик сонця я знайду
Принаймні буду намагатись
У повній темряві
Де темно-сіра тінь - це може бути
Останній в місті перехожий
Що прогавив свій останній потяг на метро
Бо кожна тінь  - ознака
Все ж близького світла
Що є десь зовсім поруч нас з тобою
Слід тільки пошукати
Видіння каменю зі скелі
Що знітився за відчуттям свободи
У сірій скелі із граніту
Хоч він базальт, але ніхто того не чув одвіку
Граніт довкола

Відколений від решти друзів
Лежить в степу
Де ковила навколо
Сухі маслини мають хист
До усамітнення

Пішов під землю
Той базальт
Не мавши спокою до краю світу
Пробудження від сну
Було безболісним у місті Лева