Монолог сердца
Малой радзіме -- вёсцы Люсіна.
Да родных людзей і зямлі мае словы:
Ніколі нідзе не зраблюся я новым!
Я гэтак жа рвуся з грудзей на волю
І так апантана шукаю долю,
Старое, як свет, у зямной кругаверці,
Як сонца адно над жытнёвым полем,
Я – Мера Любові, нястомнае сэрца.
Калі ж хоць аднойчы на момант спынюся,
Няўзнак захлынуся шалёным рытмам –
То зноўку да роднай зямлі вярнуся,
А вершамі з вамі яшчэ гаварыцьму.
https://www.amway.ua/ (Логин для входа - ANAVER)
Свидетельство о публикации №109120505216