МАМО
Не кляни ти життя своє й долю.
Хай печалей глибокі рови
Не засплять твою силу і волю.
Чи не вчила ж нас праведно жить,
Чи любов ю кого обділила?
Чому ж неба холодна блакить
Сумом очі твої охмарила?
Не журися, рідненька, не плач,
Кажуть лиху слізьми не поможеш.
Помолися за сина й пробач...
(Від дурниць борони його, Боже!)
То ж у кожного доля своя -
Комусь рай на землі, іншим мука,
Слабких в прірву несе течія,
"Змій зелений" хапає за руки.
Кожен сам обирає свій шлях
Й непомірною плате ціною
За спокусу безглуздих розваг,
Коли біс гострить ніж за спиною.
Все минає. І біль твій мине.
Хай до Храму веде нас надія.
Згине лихо. Як сон промайне.
І неспокій твій вітер розвіє.
Свидетельство о публикации №109120400188
Елена Колесникова 6 02.01.2018 15:52 Заявить о нарушении
Валентина Осипенко 08.01.2018 23:29 Заявить о нарушении