Твої губи на пальцях завмерли,
Я долоню швиденько забрала.
Почуття ще, напевно, не вмерли,
Але я їх тепер поховала.
Біла сукня хмаринкою збоку,
Усміхається твоя дружина.
Щось ворушиться в серці глибоко -
Я ще люблю... Ну в чому я винна?!
До останнього вірила в диво,
А тепер опускаю повіки.
Боже, хай вона буде щаслива,
Та, що з ним відсьогодні - навіки...
Йому...
© Copyright: Лилия Аль, 2009
Свидетельство о публикации №109120208122
Свидетельство о публикации №109120208122
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.