Постедемське-2
У Твому світі, Боже, сипле сніг
Із дня у день... Замерзла Твоя глина...
Одна хатинка – мерхла та сумна.
І я у ній – довічна, як зима, –
І перша, і остання, і єдина.
Вогонь і сон, турботи і пісні.
Які ті ночі, Боже, навесні?
Яка ото любов у сповиточку?
Він знову докоряє. Я мовчу.
Думки, мов саван білий, торочу…
Ой люляй, люляй, Каїне-синочку…
Малий кота до хати приволік,
Той молоко розляв – і чоловік
Прогнав тварину… Хочеш, упізнаю?
Ха-ха! Він вдався в тебе – Божий син,
Господар світу – на землі – один –
Немов ця халабуда – привид раю!
Немов і я – його, і ще – немов
Цей світ чужий - то неземна любов,
Така ж холодна, Господи, як тіло…
І постіль, як пустеля, і вітри…
Ти бачиш, Боже? Тож сльозу утри…
Я знов вагітна…Себто, залетіла…
Свидетельство о публикации №109120203419
з питань одне: чому "...я у ній - довічна, як зима, - і перша, і остання, і єдина. вогонь і сон..." чому Вона така? я чоловік, мені не зрозуміть без Вашого (даруйте, що вимагаю) слова, жіночого розуму і тлумачення. мені весь вірш - як код, відкритий тільки жінці. але так кортить прочитати!..
Анастасий Руликовский 01.07.2013 01:14 Заявить о нарушении
хто зна, чому вона була (є, буде) така, ота кобіта заморочена? Така, видно. вдалась уже..."перша-остання-єдина" - так історично склалося. ну не було тоді більше жінок на світі))))
Ганна Осадко 02.07.2013 20:16 Заявить о нарушении
"...довічна, як зима"... "вогонь..." і чого від жіноцтва чекати? і чого у вас боятися? ще від Тої, Першої...
(якщо дозволите, можна приватне питання до Вас по пошті?
Анастасий Руликовский 02.07.2013 21:13 Заявить о нарушении
http://www.bohdan-books.com/search/%EE%F1%E0%E4%EA%EE/page_1/
Звичайно, пишіть!
Ганна Осадко 02.07.2013 23:26 Заявить о нарушении