Іти,дивитись навкруги-
І розуміти,що це-шанс
Ступати твердо,не повзти,
Узяти в долі свій аванс.
І повернути все зповна
Аби не з'їхать з глузду...
Лише Вона...Одна Вона-
Оті палаючі коханням очі,
Такі глибокі та брехливі
Спокою не дають в безсонні ночі.
Жити в створеному для себе світі?
Навіщо це?Загиблі квіти-
Не значать,що життя скінчилось,
Лише води багато пролилось...
Куди?Не знаю...
Час дізнатись?
Дарма-попереду життя,
Спіши,аби не запізнитись...
До та Пiсля
© Copyright: Милай Андрей, 2009
Свидетельство о публикации №109113001318
Свидетельство о публикации №109113001318
Рецензии