Дiвоча молитва
Не крайся болем від життя.
Нехай кохання не проллється
Сумною зливой забуття.
Буває що болить від щастя,
Чи від нестримних почуттів,
Від того, що так хочеш впасти
В безодню зоряну із снів.
Молю тебе, дівоча доля,
Моя любов - тонкий кришталь,
Коли по лезу знов піду я,
Ії прошу не розбивай.
Коли у пристрасть, ніби в річку
Бурхливу кинусь, щоб любить,
Залиш на небі легку стрічку,
Надій світанок дай зустріть.
Молю тебе, душа дівоча,
Дозволь мені його відчуть.
Дозволь, бо в нього теплі очі,
Які не можна так забуть.
І буду з ним, неначе подих,
У небо зорею злечу…
Почуй мій шепіт, ніжний дотик
Лише на мить одну відчуй.
Свидетельство о публикации №109112902028