Отавам сивим заглядає в очі місяць юний.
Дивується: Чому це ви так рано побіліли?
Ой, не питай, місяченьку, чому сиві коси.
Коли ти ще не вродився, зима нагрянула
та в купі з морозом і туманом сизим
украла нашу юність невблаганно...
.
Завчасно чи у строк – зима та старість
несподівано приходять. Нехай готові будуть
тіло й серце. Лише душа бодай завжди долає
недужу старість – забуття самотність.
.
«Стежина долi»
Отави сивi
© Copyright: Игорь Грей Балацкий, 2009
Свидетельство о публикации №109112705860
Свидетельство о публикации №109112705860
Рецензии
"Лише душа бодай завжди долає недужу старість..." Напишу це великими буквами та покладу на робочій стіл, щоб завжди пам'ятати... Дякую!!!
З теплом душі до Вас,
Ольга Антощенко 12.09.2010 09:18 • Заявить о нарушении
З теплом душі до Вас,
Ольга Антощенко 12.09.2010 09:18 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.