В хмарах небо усе навколо
Розмиті дощем картини.
Ліхтар, величезним колом
Розвісив світла гардини.
Калюжі стоять мов тази,
З брудною водою посуд.
Дощ ллється годин рази,
Потоки води наче осуд.
Дерева в мокрій білизні,
А краплі ведуть розмову,
Шепочуть монахи на тризні
Молитву знову і знову.
І я в сутінкових тінях,
Незмога підвестись, стигла.
У холодних дощу руках
Завмерло все та заснуло.
І в сірім моєму вікні
Повісив дощ скатертину
Я бачу себе уві сні
Я змерзла на половину.
Свидетельство о публикации №109112703815