Вона була одна і він один,
Вона несла життя, а він - горе.
Вона не посміхатись не могла,
А він мав нещасть ціле море.
Вона йшла дорогою прямо,
А він повертав щохвилини.
Вона не могла без кохання,
А він все втікав безупинно.
Вона говорила до нього,
А він не бажав те все слухать,
Вона натякала на зустріч,
Та він не хотів те все рухать.
Він бачив лиш свій світ і море
Нещасть, що вбивають так швидко.
Він знав, що у серці все одно
Давно проросла інша квітка...
О. А. до Д. С
© Copyright: Натка Колосовская, 2009
Свидетельство о публикации №109112607731
Свидетельство о публикации №109112607731
Рецензии