Мерехтить телефонний дзвiнок
Невибагливо...
Тихо...
Я в замріянім сяйві на двох
Дочекаюся лиха.
І, зітхаючи в темряві літ,
Промовчу.
Забуваю
Карамельного обрію зліт –
Я невпинно зникаю...
Мерехтить телефонний дзвінок,
Пам’ ятаються
Фрази…
На вікні від розгбулених мрій
Дощ малює образи...
Яблуневих садів пастораль.
Порятунок
В молитвах.
Ти моїх акварелей печаль,
Світанковая битва.
Свидетельство о публикации №109112601127