Крилами круків написано вирок
на сірому тілі неба.
Ховається сонце
під каптуром смерті
штандартом
Vexillia Regis*.
Криваві страждання на цноті плащів
на скрижалях наших сердець карбовано
шлях у пустелі
як сходи до Неба
у літанії дощів.
На перехресті доль – чорна тінь прожитих спогадів
Вервиця у прихістку долонь –
спомини на щодень.
Вітер нам постелить ложе у піску пустель.
Наші імена луна повторить закликом скель.
Чужа земля нашою кров’ю охрещена буде,
про бій наш останній співатимуть люди.
Блиском вечірнього сонця освітить дорогу до Неба
хрест рукояті меча милосердя
і крик...
AVE, MATER DEI**!
* прапори (штандарти) короля
** Радуйся, Мати Божа! (лат. молитва до Богородиці, яку промовляли хрестоносці)
вірш присвячено пам’яті Великого Магістра Ордену Рицарів Храму Жака де Моле
Остання Битва
© Copyright: Марина Анненкова, 2009
Свидетельство о публикации №109112500937
Свидетельство о публикации №109112500937
Рецензии