щось не дише бог
для убог – острог
зведений в раменах
де течуть по венах
тіні від стіни
з холоду вони
в пошуках упасти
там де серце настіж
і в душі мете
не твоє не те
та не охопиме
римами простими
бо не виліковне
спокоєм церковним
карби на лиці
скарбом – руки ці
ліній рів пітний
з точки 'я' над 'і' й
до несамоти
ти світи
святим
до не змоготи
відтвори себе
гомоном небес
променій
в мені
промайни
мов мить
та не проминай
променя ми най
в пісню облачим
дихати є чим
і вдихнувши співу
душами вродливі
станемо без маски
на порозі ласки
божої до крихти
стане досі крих тих
аби там де дише...
панувала тиша
24 Листопада 2009
крихти дихання
© Copyright: Юрий Лазирко, 2009
Свидетельство о публикации №109112500780
Свидетельство о публикации №109112500780
Рецензии
Неймовірна евфонія, ЛЮ. Чудесно, зачаровує...
Елизавета Горбачевская 13.03.2010 17:17 • Заявить о нарушении
Елизавета Горбачевская 13.03.2010 17:17 • Заявить о нарушении
Дякую Лі`,
Ось коли ще не читала `Амінну` - то може буде можливість
зайди сюди - це мій один з ЛЮбимих:
http://stihi.ru/2008/03/05/2756
І ще тут пара:
http://stihi.ru/2008/07/31/3532
http://stihi.ru/2008/06/16/744
Юрий Лазирко 13.03.2010 23:52 Заявить о нарушении
Ось коли ще не читала `Амінну` - то може буде можливість
зайди сюди - це мій один з ЛЮбимих:
http://stihi.ru/2008/03/05/2756
І ще тут пара:
http://stihi.ru/2008/07/31/3532
http://stihi.ru/2008/06/16/744
Юрий Лазирко 13.03.2010 23:52 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.