Просить осінь вітру з вільних степів,
Я просив кохання але не посмів
Вільним вітром вірватися в серце твоє,
Вітер листя з дерев мені віддає.
Він засипав давно сподівання мої,
Я хотів полетіти з тобою в краї,
Де безмежно красими будуть слова,
Але пісня моя вже тобі не нова.
З сумом змушений вбік зараз я відійти.
Розгортаю конверт, в ньому давні листи,
Що писала ти, в свої юні роки.
Були мрії однакові, були спільні думки.
Ну, а зараз в руках фотокарточки мляві,
Що в уяві відтворюють миті яскраві.
Час неспинно біжить, не жаліючи нас.
А що кохаю тебе я повторю це не раз.
13:17 17.11.2009
За для тебе
© Copyright: Лавринович Владимир Сергеевич, 2009
Свидетельство о публикации №109112501128
Свидетельство о публикации №109112501128
Рецензии