И. Бродский Чаепитие. Укр. перевод А. Секретарева
Вечірній чай удвох.
"Я бачила Петрова уві сні.
Він, як живий, до ліжка підійшов, я
хотіла запитати про здоров'я,
та враз збагнула недоречність слів."
Вона зітхнула і перевела
зір на гравюру в дерев'яній рамці.
Там йшов орач в солом'яній панамці
в кільватері похмурого вола.
Петров женився на її сестрі,
але кохав своячку. Якось в цьому
освідчившись (десь в році позатому),
він взяв відпустку й потонув в Дністрі.
Весняне небо. Оранка. Сівба.
Орач і віл. І в борозну, як зерна,
хтось кинув жменьку літерок мізерну:
"на пам'ять Івановій від П-а".
Чай випито, вже треба йти. Прогрес
її прозріння в тому, що крізь вії
горить, як зірка, впевненість-надія:
"я б з ним лягла, якби він був воскрес".
По сходинках спускаємось надвір,
й вона наводить (вже автоматично)
підсилений вологою свій зір
на зірку в далині математичній
Переклад А.Секретарьова, 1990-2009.
И.Бродский
Чаепитие
"Сегодня ночью снился мне Петров.
Он, как живой, стоял у изголовья.
Я думала спросить насчет здоровья,
но поняла бестактность этих слов".
Она вздохнула и перевела
взгляд на гравюру в деревянной рамке,
где человек в соломенной панамке
сопровождал угрюмого вола.
Петров женат был на ее сестре,
но он любил свояченицу; в этом
сознавшись ей, он позапрошлым летом,
поехав в отпуск, утонул в Днестре.
Вол. Рисовое поле. Небосвод.
Погонщик. Плуг. Под бороздою новой
как зернышки: "на память Ивановой"
и вовсе неразборчивое: "от..."
Чай выпит. Я встаю из-за стола.
В ее зрачке поблескивает точка
звезды -- и понимание того, что,
воскресни он, она б ему дала.
Она спускается за мной во двор
и обращает скрытый поволокой,
верней, вооруженный ею взор
к звезде, математически далекой.
Свидетельство о публикации №109112501096
Виктор Тихомиров-Тихвинский 20.08.2018 10:32 Заявить о нарушении