Жартик. Чернетка. Є відредагована версія.
...Вареник з вишнями в тарілочці лежить,
Як човен плаває в густій смачній сметані,
Рожева плямка на його бочку,
Немов, японський прапор у тумані.
Його загін вже капітулював,
І репарацію сплатив мені тілесно,
А він, останній, мстить мені за всіх,
За битву, мною виграну нечесно.
Бо шансів у вареників нема –
Я знищу їх вишневую начинку,
Що випуска рожевий диво-сік,
Коли її кусаєш, наче жінку.
Вареників ескадру я втопив
У молоці, в своїм голоднім пузі,
А цей, один, не лізе, гад малий!
Мов дражниться: катюзі – по заслузі!
Він мстить мені за те, що їх варив
Нещадно у вируючім окропі,
В сметані товк, на палі натикав,
Коловши вилкою у ніжно-білі ж..и.
Хоч він один лежить спротив мене,
Та незборима мною його сила,
Бо із нутра крізь вуха лізе вже
Мені його братів каструля ціла…
2009 :-)
Вареник з вишнями
© Copyright: Александр Зубрий, 2009
Свидетельство о публикации №109112403761
Свидетельство о публикации №109112403761
Рецензии