Бродский на украинском - еще парочку!

Дом тучами придавлен до земли,
охлестнут, как удавкою, дорогой,
сливающейся с облаком вдали,
пустой, без червоточины двуногой.

И ветер, ухватившись за концы,
бушует в наступлении весеннем,
испуганному блеянью овцы   
внимая с нескрываемым весельем.

И вороны кричат, как упыри,
сочувствуя и радуясь невзгоде
двуногого, но все-таки внутри
никто не говорит о непогоде.

Уж в том у обитателя залог
с упреком не обрушиться на Бога,
что некому вступать тут в диалог
и спятить не успел для монолога.

Стихи его то глуше, то звончей,
то с карканьем сливаются вороньим.
Так рощу разрезающий ручей
бормочет все сильней о постороннем.

июнь 1964



Мій дім притисли хмари до землі
і охопила зашморгом дорога,
що з хмарами зливається в імлі
і вже не вабить комашню двоногу.

Дорогу ту, схопивши за кінці,
весняний вітер рве і шаленіє,
і зляканому беканню вівці
у стійлі неприховано радіє.

Навкруг – щасливі гвалти вороння.
Але й воно, глузуючи з народу,
йому ж і співчуває, бо зрання
ніхто не хоче слів про непогоду.

І той, кому це ранок – як тюрма,
підстав немає докоряти Богу,
що щирих співбесідників нема,   
а з глузду не зійшов до монологу.

І він бере перо,  - і ось рядок
летить у світ, зірвавшись з підвіконня.
Так гай шумкий пронизує струмок
і щось собі белькоче про стороннє.

 Переклад А. Секретарьова,  1995 -2009.




Что ветру говорят кусты,
листом бедны?
Их речи, видимо, просты,
но нам темны.

Перекрывая лязг ведра,
скрипящий стул --
"Сегодня ты сильней. Вчера
ты меньше дул".
А ветер им -- "Грядет зима!"
"О, не губи".
А может быть -- "Схожу с ума!"
"Люби! Люби!"
И в сумерках колотит дрожь
     мой мезонин...
Их диалог не разберешь,
     пока один.

1962.



Що вітру голий кущ співа
під брязкіт рам?
Ця пісня чиста і пряма
і темна нам.

Рипить стілець до хрипоти,
а я почув:
"Який ти сильний! Вчора ти
слабкіший був."
А вітер - "Гей, зима гряде!"
"О, жити дай!"
А, може, інше - "Де я, де?"
"Кохай, кохай!"
І в сутінках мій мезонін
дрижить - авжеж:
цих слів, допоки ти один,
не розбереш.
 
         Переклад А. Секретарьова,  1993.