Я йду по краю,
По лезу гострого шляху.
Навіщо? Я іще не знаю,
А відповідь як пройду, то знайду.
І нова ніч, і новий день
Минають в кольорі моєї крові,
А я іду по тому шляху,
Шляху мого життя, а не любові.
І новий бій супроти себе,
Щоб не зійти з того шляху,
І нова біль заради цілі,
До тої цілі, до котрої я йду.
Я все іду, зрізаю ноги в м'ясо
І кров все витікає і тече,
А я іду крізь біль жадану,
А по п’ятам за мною смерть іде.
Поки ще жива, буду йти,
Йти до кінця, бо я вперта,
У нас бій іде один на один,
Якщо я жива, то ти мертвий!...
Я йду
© Copyright: Алиса Филимоненко, 2009
Свидетельство о публикации №109112303294
Свидетельство о публикации №109112303294
Рецензии