И отзовётся мостовая...

рецензия на стихотворение Марины Анненковой
(в вольном переводе)
http://www.stihi.ru/2009/11/14/8888

Трепещет пульс. И что сказать вам?
В душе достойной – ясный ум.
Пусть дух, летя над Стрыйским парком,
Развеет грусть крылатых дум!

Не вянет цвет воспоминаний,
Пока хотя б одна душа,
С почтеньем в сердце утром ранним,
Припомнит Львов вдруг, не дыша...

И отзовётся мостовая
Из узких улочек родных,
И львы проснутся узнавая,
И грив коснётся скромный стих...
         

ТАМ ЩЕ БРУКIВКА...

Тріпоче серце. Що сказати?
В душі шляхетній – гідність дум!
І лине птахом дух крилатий
У Стрийський парк, долає сум...
Не в”яне в серці пам”ять-квіття,
Допоки  хоч одна душа,
Схиля чоло, віддавшись миті,
А дух до Львова поспіша:
В старий квартал, (там ще бруківка)...
І в серці юність ожива,
Гранiтнi  леви з Личаківки
Вплітають в вірш своє “Овва”...

 


Рецензии
спасибо огромное за чудесный отзыв! получается львовская симфония!
зрештою,
у львівській каві переплітаються любов і сум
і біле з чорним в шоколаді,
і вир моїх нестримних дум...

Марина Анненкова   24.11.2009 12:56     Заявить о нарушении
Зворушена відгуком і влучною назвою “львівська симфонія”.
Нових Вам звершень, Марино, і світлого кохання!
З теплом і повагою

Валентина Чайковская   24.11.2009 20:15   Заявить о нарушении