печаль в обличчi друга
а в погляді - загадкою розпука
а на вустах - затислося "мовчи"
мов несподівно запнулася дорога
в бетонне рубище смиренної імли
а серце далі мчить...
а серце пінить в герці
трункову спогадів загуслу кров
невірячи...
невідячи...
не-ві.......
Свидетельство о публикации №109112208735